Смерть-це стріла, що спрямована в тебе, життя це час для її польоту


Previous Entry Share Next Entry
11 грудня
vyuko_z_lycka
Вчора для мене була дата. Дата відліку шляхом в три роки.
Три роки назад, саме одинадцятого грудня я вранці прийшов на Майдан. На Майдан в спроможність якого я насправді не вірив, не вірив в можливість зміни системи. Але я приїхав. Після нічного штурму. Побачив по тв побитих людей, з залитими кров'ю обличчями. І поїхав туди, тому що мав на той час досить великий досвід екстремальної медицини. Залишив свою майстерню, яку дуже любив, залишив свою секцію по стрільбі, яку вже почав ставити на ноги. Як казав своїм "на три - чотири дні, максимум тиждень, на більше то не потягне". Я мусив там бути.
Мене через спільних знайомих звели саме з другою сотнею, я їхав туди медиком, мене там вже чекали. Зайшов вранці в намет сотні, "привіт хлопці", при вході сидів сотник, в руках два мандарини, простягнув мене "їж!". "Привіт, я з Луцька, медик, до вас". "їж!!". Хотів пожартувати "а вони не навколоті?". "Їж!!!!!".
Так от з часу тих мандаринок пройшло вчора вже три роки. За цей час був Майдан, майже з перших днів і до кінця без перерви. Було Грушевського і Інституцька. Були патрулювання правопорядку Києва, який полишили міліція напризволяще. Було заснування нами Національної Гвардії і першого її батальйону, набраного саме з нас. Був Слов'янськ, голодування в оточенні, налагодження перших волонтерів що їздили б на позиції. Були перші бої, перші вбиті, перші загиблі які стали за короткий час блище аніж родичі. Була легка ейфорія від звільнення Словянська. Були жорсткі тренування і підготовка в складі групи покійного Ендрю. Була робота в складі першої медроти і десятки поранених що пройшли через мої руки і чи не ще більше загиблих.... Багато було чого...
Багато чого було за цих три роки... Багато чого що памятатиму все життя, а й багато чого що краще не знати і витерти з пам'яті.
За ці три роки маю сивину, тому й голю голову, або ж на коротко.
Багато чого було за ці три роки, дуже багато.
Кляті дві мандаринки...
А попереду ще три роки, за моїм контрактом ще три роки. Ще не менше насичених три роки.
Скоро знову початок чергових подій про які заговорить весь світ.
Живемо далі. Життя покаже.

Recent Posts from This Journal

  • Записки майже дембеля

    Записки майже дембеля Звернувся до комбата, видав йому інформацію що буду певно звільнятися. На що він взамін відправити на чергову ротацію в АТО,…

  • Звіт

    Поїздка. Поїздка проведена досить добре. Майже до передка завезено трьох снайперів, так званих вільних стрільців. Снайперів що мали відзнаки на…

  • Повтор

    Завтра маю день народження. Не те щоб буду якось святкувати, але то буде за час з Майдану перший день народження не в АТО. А на наступний день повезу…


  • 1
Спасибо Вам

(Deleted comment)
Тримайся. Мені, мабуть, легко казати... Але тримайся та не втрачай доброго гумору: без нього взагалі нікуди.
Три роки на вас країна тримається. Попри всю підлість та маразми тут, у Києві, без вас і без тебе було б набагато гірше. І багато хто це чудово розуміє.

(Deleted comment)
живемо далі. життя покаже. дякую.

Шаную і дякую.


Спасибо Вам.

Далучуся да ўсіх і шчыра падзякую.

Боритеся - поборете!
Спасибi вам усiм

Спасибо вам за все, что вы уже сделали и сейчас делаете для Украины, это невозможно переоценить, правда.

Бажаю безмежної енергії та наснаги у вашій відповідальній та благородній справі. Хай цвітом і рястом збагатяться всі ваші дороги, доля приносить удачу у всьому, дарує вам многіїї і благії літа.

"Привіт, я з Луцька, медик, до вас"

У когось з френдів сьогодні прочитав, Вас перепостили: "Привіт, я з Луцька, медик, до вас". Ностальгнув, читаючи Ваше про Майдан... але і здивувався: були з Луцька медиками Майдану і не знайомі(у мене в КМДА був "Пункт допомоги від болю", барна стійка в медчастині та два стільця).

Я не дуже контактував з КМДА, далеко від мене. Був медиком другої сотні, тобто в самій самообороні, не в структурі третього поверху профспілок. Таких було два, я і Руслан в першій сотні

Зрозумів. Коли будете в Луцьку, бо, як читав, Ви ніби не, то - обов'язково - нам потрібно зустрітися... Але можемо списатися, або "фейсбучно". або ж тут, або ж мій емейл sensfiziologika@gmail.com. Згадав! Що в Живому Журналі є опція "повідомлення". Подивлюся, чи там можна прикріпити файла (так потрібно про Щось Вам почитати).

Фейсбук, знайди мене, я ж тут про свої пересування не пишу, та й там теж

Ну й "оригінал"! Як я можу знайти у Фейсбуці? Потрібен нік. Зробимо так. Я дав свій емейл. Або спишемося на Фейсбук, мій: Олександр Харченко... Але в зв'язку з тим... що Олександрів Харченків, як поросят нерізаних, то "секретне" слово - сенсфізіологіка - в записах, вкажуть, що то я і є.

Храни вас Господь.

Це все мандарінки госдєпа. Жартую )))
Дякуємо за все.

круто!
Що у вас з ліками? Вже надає батьківщина?
Чи своїми силами?

Більшість варіант #2

Дякую вам і за то час, і за все те, що ви зробили за ці три роки!
Мені випадково тоді у грудні попався ваш журнал і це було було тією краплиною інформації "зсередини", якої тоді так не вистачало на противагу офіційним новинам.

"за моїм контрактом ще три роки. Ще не менше насичених три роки.
Скоро знову початок чергових подій про які заговорить весь світ. "
в черговому котли сдохнэшь, мразюка фашистська. нарешти в тебе е фарт з"шихать з теми.
1,2,3... пройибав! тепер тоби пызда.

Бєшенство ваткі.

  • 1
?

Log in