Звільнення за станом здоров'я

Минула ціла доба з тої години як я став цивільною людиною.
Дякую усім хто був поруч, хто підтримував мене ці чотири роки словом і ділом.
Попереду адаптація до життя без війни. Та звичайно що повністю не відійду, після нового року піду в резерв до місцевого тербату. Так що як буде знову в нас потреба,ми завжди напоготові.
Зробив за ці чотири роки що міг. Вибачаюсь якщо за цей час образив когось, не тримайте на мене зла.
Чим буду займатися далі, що буду робити? Жити!
Слава Україні!!!

(no subject)

Сьогодні у мене дата. Чергова дата. Складний досить день
Чотири роки як я приїхав на Майдан, в другу сотню самооборони. Я їхав туди на три-чотири дні, максимум тиждень. Відбув його до останнього дня. Далі коротка підготовка і АТО.
Та прийшов час змінювати життя. Останніх чотири роки забрали у мене багато сил і здоров'я. Пора завершувати. Новий Рік я зустріну цивільною людиною.
Дякую усім хто весь цей шлях був поруч.
Не знаю, певно варто було щось написати ще, але немає слів. Може з часом.
Будьласка, не сприймайте що я спікся, мені потрібен відпочинок, мені потрібне лікування.

Все рідше заглядаю ЖЖ, виправлюс. Наразі проходжу лікування, почали вилазити наслідки Майдану і АТО.

Отже з новин: гастрит(то найлегше), МРТ знайшло два утворення між мозком і правою лобною долею у вигляді камерних пустот (наслідок контузій), плюс вчасно зайнявся здоров'ям і не втратив зір.
Наразі повний спокій і реабілітація щонайменше місяць.

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=862308873929073&id=100004499054857

Про це варто було написати ще два тижні назад

Прийшов час написати.
Майдан, друга сотня, від дзвінка до дзвінка. Далі створення першого добровольчого батальйону Національної Гвардії України, легендарний батальйон імені Героя України генерал-майора Сергія Петровича Кульчицького. З перших днів я в його складі. Три з половиною роки мого життя пройшло в АТО. Було по різному, були дні про які моторошно і страшно згадувати, не те що розповідати, були й часи які грітимуть все подальше життя. Та прийшов час змін.
Я повернувся додому, до рідного Луцька. Продовжую тепер проходження військової служби в окремому луцькому батальйоні НГУ в/ч 1141.
Дякую за спільну службу усім побратимам що були поруч весь мій шлях що ми йшли, від Грушевського, до Слов'янська, від Дибальцеве і далі до Попасної.
Про те як ми воювали і робили свою справу розсудить історія, історія в підручники якої ми вже увійшли і завжди там будемо.
Окрема подяка усім тим хто допомагав нам на нашому шляху, Вашу допомогу неможливо переоцінити.
Та служба продовжується, життя йде далі.
Бойовим побратимам: ще побачимось в АТО, наша війна не завершена, тож тягнемо далі.
Усім хто був завжди поруч і "подавав патрони": дякую за допомогу в минулому і при потребі в майбутньому.
Слава Україні!!!!
Слава Нації!!!!

Записки майже дембеля

Записки майже дембеля

Звернувся до комбата, видав йому інформацію що буду певно звільнятися. На що він взамін відправити на чергову ротацію в АТО, відправив мене у відпустку : "ти за три роки ні разу не був у відпустці, відпочинь,подумай, тоді й поговоримо".
Тридцять календарних днів закінчуються, завтра останній день відпустки, у мене все таж думка, пора йти. Чому? Щоб повністю не втратити себе. Я вже не знаю про що розмовляти з цивільними, розмови і думки фактично виключно про військові справи. А я ж жив до цих подій, був цивільною людиною. Наразі досить війни, досить снів про війну.
Я у цьому з одинадцятого грудня тринадцятого року. Майдан від початку і до кінця. Відразу після Майдану ми створили Гвардію, пішли на війну. Слов'янськ, група покійного Ендрю, Дибальцеве, Миронівське, Світлодарськ, Авдіївка, Волноваха, Попасна. Є що згадати, а ще більше хочеться забути.
Лишатись і триматись посади заради зарплати не буду, якщо лишусь по цій причині, сам себе не поважатимуть.
Потрібно йти. Потрібно повернутися до мирного життя. Коли буде потреба,так я ж поруч, все спорядження(форма, бронік,каска,розгрузки) лежить під рукою, повернусь. Я присягав в березні 2014 року на вірність українському народу ,це для мене не простий звук.
Та наразі попереду повернення до життя поза війною. Знаю що буде складно. Та я впораюсь, хоч і знаю що буде важко.
Маю велике бажання відродити свою майстерню, більшу частину інструментів вже є, хоча деяких конче потрібних ще немає, як і коштів на них. Хоча вже щось роблю, деякі речі вже виготовляю.
З закупленого інструменту є : гріндери(на 240W,та поки вистачає), болгарка, дрімейл. З потрібного :фрезерування, електролобзик, зварочний малий(220V), купа ще різних розхідних інструментів і матеріалів(старі й убиті круги до "циркуляри" на заготовки наприклад). Може в когось пилиться, але викинути шкода.
Єдиний раз коли просив особисто для себе, на дорогі ліки , після контузії в Дибальцевого. Тепер прошу допомоги для майстерні, щоб знову встати на ноги, щоб розпочати свою справу... Дякую усім хто якимось чином допоможе!!
Інструмент: на Скшетуський Павло, Ірпінь, четверте відділення Нової пошти.
Для допомоги коштами : ПриватБанк 5168 7572 9626 6747

Ваш "Пілюлькін"

Звіт

Поїздка.
Поїздка проведена досить добре. Майже до передка завезено трьох снайперів, так званих вільних стрільців. Снайперів що мали відзнаки на чемпіонатах України і Європи. Снайперів з першокласною оптикою і стволами добрячого калібру. Там де вони зараз , стало значно тихіше. Чому тихіше? Тому що стрьомно кацапам з агеесом чи гранатометом йти кошмарити наші позиції, тоді як йому можуть відстрелити його безтолковку з відстані в два кілометри.
Всім дякую за допомогу, разом зробили дуже корисну справу
Слава Нації

Повтор

Завтра маю день народження. Не те щоб буду якось святкувати, але то буде за час з Майдану перший день народження не в АТО. А на наступний день повезу машинкою хлопцям нашим в місця де гримить не грім, дещо що ну ніяк не вишлеш новою поштою чи передасти через когось. Але з наступними подіями певно на вівторок перенесемо.
Маю біду. Буквально годину назад бахнуло колесо в мене, от прямо на проспекті Перемоги бахнуло. А з запаски поставив не зовсім те що потрібно. І то якби побратими з К-2 не допомогли то й того не було .
Я до чого то все?
А чи не подарує хтось на мій тридцять шостий день народження мені колесо? Тим більше то не особисто мені, а на машинку з допомогою якої досить таки багато доброго робимо нам, а кацапам багацько поганого!
ПриватБанк 5168 7572 9626 6747
Дуже дякую за поздоровлення!!!
Слава Нації!!!

(no subject)

Осколкові проникаючі живота, грудей, лівого плеча. Прооперований, стан стабільний.
Це побратим, ще з "школи" нашого покійного генерала, разом були в групі покійного Ендрю.
За цих три роки стільки вже покійних, ще більше поранених і калік...

Ложь и зло - погляди,
Как их лица грубы!
И всегда позади -
Воронье и гробы.(С)