June 17th, 2014

то капєц...

Батальони йдуть на схід. Гірше споряджені, ще свіжі, не обстріляні, без тієї дотошної підготовки що була у нас.
А ми так і сидимо на місці... Перший елітний батальйон, герої Славянська, достойні учні генерала Кульчицького... Батальйон який рветься назад на схід... Не відсилають... Посилаються на вище командування, на потрібність нашого відпочинку, на доозброєння, на купи не вирішених юридичних проблем, на неофіційний та до тогож не повне перемир'я... На те що якщо нас відправити туди то на цьому закінчиться ніжне Ато і буде воно уже більш...
А хлопці уже киплять, рвуться до бою. Там гинуть бійці, а ми сидимо без діла. Ми повинні бути там!
Є версія від ближнього армійського командування про те що вище командування оберігає цей батальон або ж тримає для якоїсь іншої своєї задумки.
А тим часом все важче стримувати хлопців від чергових дурниць. Досить того що за попередні мало зрадниками не заклеймили.
Та днями всеж має все змінитися. Все буде добре.

Слава Нації!!!